Академіки занепокоєні: занадто багато білих роботів

Професор соціології Піттсбурзького університету Марк Патерсон стурбований питанням про те, чому серед роботів так багато білих. Професора також хвилюють "проблеми расової та гендерної упередженості в алгоритмах штучного інтелекту і даних, що використовуються для навчання великих мовних моделей, таких як ChatGPT". 

Патерсон написав у журналі The Conversation, що ці проблеми тепер проявляються в роботах, "які мають фізичні тіла, змодельовані за зразками людей або тварин, що не становлять загрози, і призначені для взаємодії з людьми".

Він стверджує, що деякі роботи призначені для взаємодії з більш різноманітними групами людей, наприклад, для допомоги людям з аутистичним спектром, дітям з особливими потребами і пацієнтам з інсультом, які потребують фізичної реабілітації.

Але ці роботи "не схожі на людей і не взаємодіють з ними таким чином, щоб відображати навіть базові аспекти різноманітності суспільства".

"Ці варіанти дизайну, як правило, відповідають клінічному, чистому вигляду з блискучим білим пластиком, схожим на інші технологічні продукти, такі як оригінальний iPod", - пише він.

"Культурна уява, в якій роботи вважаються білими і, по суті, зазвичай жіночими, бере початок від європейської античності, а також від вибуху романів і фільмів на піку індустріального модерну", - сказав він, згадавши, що перші згадки про "андроїда" та "робота" в книжках 1920-х років уявляли вигаданих персонажів як "швидко фемінізованих і підневільних".

Патерсон зазначив, що, окрім роботів японської національності, які, як правило, дотримуються стереотипу покірної жінки, небілі роботи зустрічаються рідко.

Він запропонував змінити зовнішність роботів, щоб вони були "менш універсально білими і жіночими" і "відображали різноманітність людей", а також "урізноманітнити форми взаємодії", що в кінцевому підсумку зробить взаємодію людини і робота "менш лячною".