Тюремний роман «охоронниця-ув'язнений». Причини не тільки в сексі
Співробітники в'язниць розповідають Джорджу Одлінгу про причини різкого зростання кількості тюремних секс-скандалів і пояснюють, до яких вивертів вдаються закоренілі злочинці, щоб заманити молодих дівчат-охоронниць у ці тенета.
Коли найбільша в'язниця Великої Британії відчинила свої двері 2017 року, її проголосили моделлю реабілітації правопорушників вартістю 212 мільйонів фунтів стерлінгів. Але всього сім років потому HMP Berwyn у Північному Уельсі набула зовсім іншої репутації - вона стала епіцентром секс-скандалу, що охопив Тюремну службу.
Читайте нас в Telegram: только самые актуальные и проверенные новости
Минулого року з'ясувалося, що щонайменше 18 жінок, які працюють у «суперв'язниці» категорії С для дорослих чоловіків, розрахованій на 2100 осіб, були звільнені або пішли у відставку після порушення правил стосунків з ув'язненими.
Візьмемо, приміром, наглядачку Айшею Ганн, яка обмінялася з ув'язненим Хурамом Разаком більш ніж 1200 телефонними дзвінками, включно з відвертими відеодзвінками. Вона навіть пронесла в його камеру пару трусиків, сховавши їх у ліфчику.
Її колега по службі Емілі Вотсон здійснила сексуальний акт з ув'язненим у його камері на Різдво.
Подібні сексуальні порушення далеко не унікальні для в'язниці HMP Berwyn у Врекшемі, де камери називають «кімнатами», блоки - «співтовариствами», а ув'язненим дозволено мати власні телефони і ноутбуки.
Останнім часом спостерігається тривожне зростання кількості жінок-співробітниць тюремної служби, визнаних винними в незаконних зв'язках.
Минулого місяця в Коронному суді Болтона постали дві співробітниці в'язниці, обвинувачені в одночасних зв'язках з одним і тим самим ув'язненим. 30-річна Альоша Бейтс і 27-річна Джоді Вілкс обмінялися тисячами повідомлень з одним з ув'язнених у в'язниці Баклі Хол.
Співробітниця в'язниці Бейтс першою почала стосунки з ув'язненим, якого посадили до в'язниці за злочини, пов'язані з торгівлею наркотиками.
Вона була настільки захоплена ним, що надсилала повідомлення в стилі «Х» і фотографії в оголеному вигляді, і навіть планувала їхнє спільне майбутнє після його звільнення.
Про другий зв'язок з оперативним працівником Вілкс стало відомо 2020 року, коли в камері ув'язненого був знайдений телефон, що містив «десятки» повідомлень.
Обидві жінки визнали себе винними в неправомірній поведінці на державній службі. Бейтс засудили до двох років і восьми місяців тюремного ув'язнення, а Вілкс - до 12 місяців з відстрочкою на два роки.
Хоча ця проблема характерна не тільки для жіночого персоналу чоловічих в'язниць, цифри вельми разючі. За три роки до березня 2023 року було звільнено 31 жінку, яка працює в чоловічих в'язницях, зокрема одна з них народила дитину від коханця свого ув'язненого, а інша витатуювала номер його камери на своєму стегні.
Це більш ніж на 50 відсотків більше, ніж 19 жінок, звільнених за попередній чотирирічний період, і ця цифра не охоплює інцидентів, зареєстрованих у приватних в'язницях, якими керують такі компанії, як G4S, Serco і Sodexo.
За той самий період за неналежні стосунки було звільнено п'ятьох чоловіків, які працювали в чоловічих в'язницях, і двох жінок, які працювали в жіночих в'язницях.
За словами тих, хто працював у системі, це тільки верхівка айсберга.
Один із колишніх співробітників в'язниці, якого ми називаємо Офіцер А, щоб захистити його особистість, розповів Mail: «Цифри будуть набагато, набагато вищими, ніж ті, що з'явилися, бо ці події замовчуються - якщо сексуальні стосунки колись стають відомими, то зазвичай працівникові в'язниці дають шанс піти у відставку. Вони не люблять, коли такі речі виходять назовні, це дуже ганебно».
Сторонній людині важко зрозуміти, що змушує офіцера ризикувати романом з ув'язненим, знаючи, що він може втратити все, якщо його спіймають. То що ж відбувається за тюремними стінами?
Ванесса Фрейк провела 27 років у тюремній службі, зокрема була начальником сумнозвісної суворої чоловічої в'язниці Вормвуд Скрабс. Вона приголомшена останніми викриттями.
«Я думаю, що в тій чи іншій формі це відбувалося завжди», - каже вона. Але коли ви бачите кількість зареєстрованих випадків у таких місцях, як HMP Berwyn, ви маєте запитати, як це сталося».
«Безсумнівно, - каже вона, - зміни в процедурі комплектування в'язниць є одним із чинників. Протягом приблизно 150 років, згідно із Законом про в'язниці 1823 року, у жіночих в'язницях працювали одні жінки, а в чоловічих - одні чоловіки.
Тільки в 1980-х роках стали оголошувати про вакансії для представників різних статей. Відтоді кількість жінок, які вступають на роботу в тюремну службу, різко зросла. Як стверджується, близько 40 відсотків співробітників державних в'язниць становлять жінки».
Водночас змінилося і ставлення до роботи у в'язницях, каже Ванесса.
Коли я вступала на роботу, я думала: «Це буде моєю кар'єрою на найближчі 30 років». Зараз, на жаль, тюремна служба розглядається не як кар'єра, а радше як певний проміжок для молодих людей, які приходять туди на кілька років, а потім йдуть кудись ще", - пояснює вона.
Мінімальний вік новобранців знизився з 21 року, коли Ванесса прийшла на службу до в'язниці, до 18 років.
«На мій погляд, це занадто рано, - каже вона. У вас є діти 18 років, які ходять із 40-50-річними кар'єрними злочинцями».
Вона не самотня у своїх побоюваннях, що молодші і менш віддані новобранці більш уразливі для маніпуляцій.
«Раніше багато офіцерів у в'язницях суворого режиму були колишніми військовослужбовцями, які мали великий досвід роботи в реальному житті, і їх не так легко було залякати», - каже офіцер А., який пішов із системи сім років тому після десяти років роботи на північному сході Англії.
«Але потім вони стали наймати набагато більше людей відразу після закінчення школи, які хотіли працювати, але не були впевнені в собі, щоб мати справу з хитрими, закоренілими злочинцями».
Якщо ви 19 або 20-річна жінка невеликого зросту, у вас не вистачить упевненості, щоб кинути виклик цим хлопцям, і вони вважатимуть вас більш піддатливою і легко маніпульованою, ніж досвідчений офіцер. Це холодна сувора правда».
Інший колишній офіцер, жінку, яку ми називаємо офіцер В, також попереджає, що молодшим офіцерам дають більше відповідальності: «Зараз я розмовляю з колишніми колегами, які кажуть, що якщо в когось є 18 місяців досвіду, він може бути найдосвідченішою людиною в крилі, яка ухвалює рішення за команду. Це безумство».
Ванесса, авторка книжки «Моє життя в найсумнівно найвідоміших в'язницях Британії», каже, що існують також недоліки в навчанні, процедурах перевірки та нестачі наставників.
«Зараз усе відбувається в такому шаленому темпі. Переповненість, брак персоналу, все це відбувається, а потім з'являється хтось, кого сприймають не як молоду, вразливу людину, а як іще одне тіло, нібито цілком повноцінне, щоб вийти до тюремного крила", - каже вона.
Минулого року Марк Фейрхерст, генеральний секретар Асоціації тюремних службовців (POA), також поклав провину за зростання кількості працівників, які піддалися корупції, на погану підготовку і перевірку. Він попередив, що персонал часто набирають централізовано, а співбесіди проводять через Zoom, що ускладнює начальству виявлення потенційних проблем.
«І хоча охоронці, як повідомляється, насилу тримають ув'язнених під контролем, ув'язнені уважно стежать за охоронцями в пошуках вразливих місць, якими вони можуть скористатися», - пояснює офіцер В.
Вона сім років пропрацювала у в'язниці категорії B і згадує: «Для багатьох ув'язнених сам секс не є метою - це спосіб залізти офіцеру до кишені по інші речі, наприклад, по контрабанду тютюну, наркотиків чи мобільних телефонів. Вони знають, що сексуальні стосунки або флірт - це спосіб зачепити вас, а зачепити вас - це якраз мета більш хитрих ув'язнених».
«Недосвідчені офіцери, особливо молоді жінки в чоловічій в'язниці, почуватимуться як свіже м'ясо, виставлене на загальний огляд».
Мотиви ув'язнених зрозумілі. Але чому офіцери піддаються на цю тактику?
Деякі коментатори пояснюють цю тенденцію неусвідомленим прагненням домагатися невідповідних партнерів, повторюючи заяложені кліше про те, що жінки жадають «поганого хлопця». Звісно, тут діє складна мережа чинників, які можуть включати в себе потяг або бажання вчинити проступок. Але, за словами офіцера В., найчастіше ув'язнений цілеспрямовано примушує вас до цього.
«Не можна показувати жодної вади у своїй броні, інакше тобі кінець», - каже вона.
«Я попереджала новобранців, щоб вони ніколи не розповідали про своє особисте життя під час посадок, тому що ув'язнені слухатимуть і використовуватимуть усе це проти вас».
«Це може початися з чогось незначного: вони можуть викликати вас на гру в більярд і сказати, що переможець отримає батончик “Марс”. Звісно, ви не можете дати їм шоколад, а якщо дасте, то порушите правила, і вони вас спіймають».
Почнеться тиск. Далі вони запитають: «Чи можете ви принести це для мене», і далі все піде по наростаючій».
«Щойно одну межу перейдено, за нею швидко слідують інші, і динаміка влади переходить від офіцера до ув'язненого. Головне, що ув'язненому нема чого втрачати - він уже у в'язниці", - каже офіцер В. “Тоді як для тюремного офіцера все його життя поставлено на карту”.
«Якщо ви зробили щось не так і ув'язнений здатний зруйнувати ваше життя, ви зробите все, щоб цього не сталося».
Примітно, що, ухвалюючи вирок Бейтс минулого місяця, суддя Елліот Нопф визнав, що працівниця в'язниці була «заманена» своїм коханцем, сказавши: «Він назвав вас людиною, до якої можна звернутися», але додав: «Ви не зобов'язані були погоджуватися на таке звернення».
Що стосується виявлення незаконного фізичного зв'язку між тюремним офіцером і ув'язненим, за яким, як припускають, ведеться постійне спостереження, то найчастіше, схоже, це занадто просто.
«Насправді є багато місць, де вони можуть потенційно займатися сексом», - каже офіцер В.
«Можливо, у шафі, якщо в них є хтось, хто стежить за ними і подає сигнал, якщо хтось приходить. Навіть у камері, якщо їх влаштовує небезпечне життя».
«Там, звісно, є замок - ми б назвали це “пересмикнути затвор”, коли ставиш його на засувку. І офіцер може придумати слушний привід, що йому потрібно поговорити з цим ув'язненим, наприклад. Я ніколи не увійду в камеру ув'язненого без іншого офіцера, але я знаю, що таке трапляється».
Офіцер А згадує, як його колегу застали за сексуальними діями з ув'язненим у тюремній «метадоновій кімнаті» - медичному кабінеті, де проходять лікування наркомани, які одужують.
«Про це стало відомо через дуже характерне татуювання в неї на стегні, про яке знали кілька колег, тому що вона розповіла нам, але, звісно, ніхто з ув'язнених не повинен був знати про це», - каже він.
«Потім ув'язнений заговорив про це татуювання - єдине, що вони могли дізнатися, це якби в них були фізичні стосунки».
«Їй так і не висунули обвинувачення, але вона потрапила під слідство, і їй сказали: “Подайте у відставку і можете йти, інакше вас заарештують”.
«Я вважаю, що вона також займалася контрабандою наркотиків від імені цього ув'язненого, що свідчить, що для цих хлопців справа не обмежується тільки сексом».
Хоча офіцер у цьому випадку, як не дивно, уникнув покарання, для інших покарання за перехід межі дозволеного дуже суворе.
З іншого боку, зазначає Ванесса, занадто часто маніпуляторів за ґратами ніколи не карають за їхні дії.
«Уся увага зосереджена на жінці», - каже вона.
Але при цьому забувається, що в ув'язнених є те, чого немає в решти населення, - час. Час, щоб зрозуміти, хто вразливий, хто новенький, ким можна покрутити. Що відбувається з цим розбещувачем?
Вона зазначає, що вже існують правові структури для боротьби з подібною поведінкою, але каже, що вони використовуються недостатньо.
«Існує Закон про хабарництво 2010 року, а також дисциплінарна система в'язниць. Цих ув'язнених можна віддати під суд, їх можна перемістити.
Нам потрібно бути набагато жорсткішими і з тими, хто підкуповує персонал».
Представник Тюремної служби заявив: «Переважна більшість наших тюремних співробітників працьовиті й чесні, але завдяки нашим діям - зокрема зміцненню нашого відділу з боротьби з корупцією - ми ловимо дедалі більше тих, хто такими не є».