Рада визначила напрями держполітики Криму та Севастополя

Верховна Рада ухвалила заяву щодо пріоритетних напрямків державної політики України у сфері деокупації, реінтеграції та відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

Ухвалення відповідного проекту постанови №9626 підтримали 320 народних депутатів на пленарному засіданні 23 серпня.

У документі зазначається, що державна політика у цій сфері ґрунтується на пріоритетності гарантій безпеки людини, її прав та основних свобод. Для цього Україна реалізує комплекс військових, дипломатичних, економічних, інформаційних та гуманітарних заходів.

Народні депутати визначили, що відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаного державного кордону, включно з деокупацією Криму та Севастополя, а також забезпечення державного суверенітету України є ключовою умовою завершення війни, розв'язаної Росією проти України. При цьому нардепи наголошують на неприпустимості будь-яких територіальних поступок для припинення війни.

У заяві наголошується, що всі збройні формування РФ мають бути повністю виведені з усієї території України, а знаходження Чорноморського флоту РФ на території Кримського півострова – неможливе, враховуючи необхідність забезпечення безпеки.

Тоді як після відновлення контролю над Кримським півостровом Збройні сили України (ЗСУ) та інші складові сил безпеки та оборони розгортатимуться та діятимуть у Криму та Севастополі з урахуванням необхідності.

Шляхом ухвалення цього документа депутати визначили, що безпека міжнародного цивільного судноплавства в Азово-Чорноморському регіоні може бути гарантована лише після деокупації Кримського півострова та за участю України.

Згідно з ухвалою, з метою відновлення конституційного ладу в Криму можуть утворюватися військові, військово-цивільні адміністрації, тимчасові органи державної влади, а роботу представницьких органів та органів місцевого самоврядування буде відновлено після проведення демократичних виборів відповідно до стандартів ОБСЄ та законодавства України.

Парламентарі звертають увагу і на те, що Україна вживатиме всіх можливих заходів для дотримання прав і свобод осіб, які зазнали політичних переслідувань та обмежень свободи з боку РФ.

Заява також містить норми щодо відновлення діяльності незалежних медіа та громадських об'єднань у деокупованому Криму, української системи освіти та захисту прав корінних народів України, зокрема, кримськотатарського.

Крім того, парламентарі визначили, що запроваджене РФ набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, російського громадянства, не визнається Україною та оцінюється як акт примусу, скоєний із порушенням міжнародного гуманітарного права.

Водночас у парламенті наголошують, що всіх осіб, винних у скоєнні злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, буде притягнуто до відповідальності. При цьому громадяни України, які брали участь у діяльності окупаційних адміністрацій або співпрацювали з ними, але не вчиняли відповідних тяжких, особливо тяжких злочинів та кримінальних правопорушень, зможуть бути звільнені від кримінальної відповідальності за умови добровільного повідомлення про скоєні дії, а також активного сприяння. скоєних окупантами.

Документ визначає, що Міжнародна Кримська платформа має стати майданчиком не лише для сприяння деокупації Криму та відновлення територіальної цілісності України, а й забезпечення безпеки в Азово-Чорноморському регіоні загалом, а формула світу президента України Володимира Зеленського – основа для припинення збройної агресії РФ, відновлення територіальної цілісності України, деокупації всіх її тимчасово окупованих територій, включаючи АР Крим та місто Севастополь, встановлення всеосяжного, справедливого та сталого миру в Україні та забезпечення безпеки для всього світу.