22 червня відключати світло будуть менше, але довше: графіки
День вишиванки-2024: хто придумав свято, як і де його відзначають | Фото: pixabay.com

День вишиванки-2024: хто придумав свято, як і де його відзначають

День вишиванки у 2024 році відзначають в Україні та за її межами 16 травня. Це свято за досить короткий час еволюціонувало зі студентської акції до міжнародного масштабу. 

Для українців вишиті сорочки є символом національної ідентичності. Однак зараз їх носять по всьому світу на знак підтримки нашої культури та традицій, що набуло особливого сенсу під час війни.

Хто придумав День вишиванки та яке значення має свято, розповіли у своєму матеріалі наші колеги з РБК-Україна.


Читайте нас у Telegram: тільки найактуальніші та перевірені новини

Акція студентів. Де і як виникло свято вишиванки

Сьогодні в Україні святкують День вишиванки. Свято з'явилося доволі нещодавно – у 2006 році. Авторами ідеї вшановувати українській традиційний одяг були студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету.

Ініціатори створення свята Олександр Ткачук та Леся Воронюк розповідали, що одного дня на перерві побачили друга у вишитій сорочці, після чого вони вирішили запропонувати всім охочим прийти в один день у вишиванках.

Спочатку акцію підтримало лише 10 студентів, але наступного року до них приєдналися учні та викладачі інших факультетів університету.

Невдовзі масштаби свята розрослися до всеукраїнського рівня, а в наші дні День вишиванки відзначають у понад 100 країнах, тому він отримав назву Всесвітнього.

Зараз вишиті українські сорочки одягають президенти інших країн, політики, громадські діячі на знак солідарності з Україною. Відомі дизайнери використовують вишиванки при створенні колекцій одягу.

Варто зазначити, що дату свята встановили не одразу. Проте першочерговою ідеєю було обрати саме будній день з метою підкреслити, що вишиванка є елементом повсякденного життя українців – на роботі, навчанні.

Згодом було вирішено встановити День вишиванки на третій четвер травня. У 2024 році – 16 травня.

Як відзначають День вишиванки

Свято покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу, тому відзначають його одягнувши вишиванку.

У мирні часи з нагоди Дня вишиванки відбувалися масові заходи, присвячені історії та культурі вишитих сорочок. Проводили пізнавальні виставки, лекції, флешмоби, мегамарші у вишиванках, концерти, покази фільмів.

У 2011 році до 5-річного ювілею свята в Чернівцях був встановлений рекорд за кількістю людей у вишиванках. Тоді на центральній міській площі зібралося 4 тис. осіб в українських традиційних сорочках. У вишиванку "одягнули" і корпус Чернівецького університету. Для цього пошили сорочку розміром 4 на 10 метрів.

У Чернівцях з'явилася традиція дарувати вишиванки немовлятам, які народилися цього дня. Згодом акція розповсюдилася і на інші міста країни, а з 2023 року вишиванки дарують маленьким українцям в Канаді.

У 2015 році була започаткована акція "Подаруй вишиванку захиснику". Військовим на передову почали передавати вишиванки, аби вони служили оберегом.

Вишиваємо перемогу. Заходи до Дня вишиванки 2024

Цьогоріч свято пройде під символічним гаслом "Вишиваємо перемогу". Через війну масових заходів не буде, проте плануються різні тематичні події.

У Києві відбудеться презентація вишиванки "Бойова дронівка", в орнаменті якої використано зображення дрона, козацького хреста та тризуба. Презентація пройде об 11:00 у центрі психологічного відновлення "Цінності".

У книгарні "Сенс" на Хрещатику о 18:00 відбудеться показ документального фільму про вишиті сорочки "Спадок нації" за участю режисера та співзасновника Всесвітнього дня вишиванки Олександра Ткачука.

На заході "Поезія перемоги" о 21:00 відомі культурні діячі, волонтери, ⁣військовослужбовці та рідні загиблих воїнів читатимуть вірші сучасних авторів та класиків. Глядачі зможуть побачити відеопроєкцію виступів на фасаді Київської міської державної адміністрації.

Символ української ідентичності. Історія вишиванки

За історичними відомостями, вишиті сорочки з'явилися на українських землях ще до VI століття.

За старих часів вишиванка шилася з домашнього самотканого полотна. Чим білішим і тоншим був матеріал, тим вище цінувалася сорочка. В заможних родинах вишивали кольоровим шовком із додаванням золотої та срібної ниток, а українці без великих статків обходилися звичайними нитками.

Люди завжди вірили, що вишивка слугуватиме оберегом для того, хто носитиме сорочку. Вишивання було жіночим зайняттям і перед тим як братися за голку дівчата обов'язково молилися та мили руки, а в деяких випадках навіть постилися.

Кожен регіон України може похвалитися своїм унікальним вишиваним орнаментом. Серед них зустрічаються різноманітні геометричні фігури, квадрати, ромби, хрестики, а також квіти, тварини.

Дослідники української вишивки налічують понад 200 старовинних швів на основі 20 технік вишивання (гладь, колосковий шов, низь, вузлики, шнурочок, кручений шов, вирізування, виколювання, козлик, плетінка, мережка).

  • На Тернопільщині переважає чорний колір у вишивці. За переказом, у давні часи татари вбили всіх чоловіків у краї. Земля стала чорною від пролитої крові. Вцілілі жінки поклялися перед померлими, що впродовж 7 наступних поколінь одягатимуть вишиванки лише чорного кольору.
  • Центральні регіони України часто застосовували вишивку білими нитками, і акцент був більшим на рельєфність візерунка, ніж на колірну гаму.
  • Білим по білому вишивали на Полтавщині.
  • На Житомирщині були розповсюджені геометричні візерунки в основному червоною ниткою на білому тлі. На сорочках зображували виноград – символ сім’ї; калину, яка уособлювала українську духовність.
  • На вишиванках із Сумщини зображували птахів та квіти.
  • Чернігівщина характеризується чітким та дрібним хрестиком.
  • На Київщині цінувалося поєднання біло-червоно-чорних відтінків квіткових мотивів.
  • На Півдні – самобутні малюнки, вишиті хрестиком, переважали квітчасті мотиви.
  • Захід України багатий на квітчасті та яскраві орнаменти.
  • У східних регіонах під час вишивки частіше використовували червоні та чорні (Донеччина) або червоні та блакитні (Луганщина) кольори, зображували пишні квіти, дерева.

Види орнаменту та техніки відрізнялися не тільки від регіону до регіону, а й від сім'ї до сім'ї. Вони передавалися з покоління до покоління.

Так вишивана сорочка стала невіддільним елементом культури, історії та "генетичним кодом" українського народу.

ПОДЕЛИТЬСЯ
ВСЕ ПО ТЕМЕ
КОММЕНТАРИИ

НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ
ЗНАКОМСТВА
МЫ НА FACEBOOK