В Україні створили управління захисту прав військовослужбовців

Міністерство оборони України працює над вдосконаленням системи захисту прав військовослужбовців. Про це повідомив міністр оборони України Рустем Умєров.

"Людиноцентричність - це не просто слова, це пріоритетна стратегія Міноборони. Ми втілюємо ці принципи у діях, перетворюючи їх на нові стандарти та інституції. На цьому шляху одним із ключових кроків стало створення Центрального управління захисту прав військовослужбовців", - наголосив міністр.

Умєров заявив, що головним завданням новоствореного підрозділу в структурі МОУ буде забезпечення ефективного механізму захисту прав наших військових та членів їх сімей.

"Нові дієві механізми реагування на сигнали про порушення прав наших військовослужбовців будуть застосовуватися негайно та ще більш ефективно. Ми маємо гарячу лінію та засоби моніторингу соцмереж, де військові можуть повідомляти про порушення своїх прав", - додав він.

Міністр додав, що реакція на звернення буде миттєвою, а саме - виїзна перевірка і, в разі виявлення порушень, - звернення до правоохоронців.

"Гідність кожного воїна є для нас пріоритетом і найвищою цінністю. Зневажати чи порушувати права військових неприпустимо. Право на справедливість буде забезпечено", - підсумував Умєров.

Крім цього, міністр також висловив вдячність Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Дмитру Лубінцю за спільну роботу у напрацюванні нормативно-правової бази.

Своєю чергою Міністерство оборони України повідомило, що Центральне управління захисту прав військовослужбовців безпосередньо підпорядковується міністру оборони та відповідатиме за розгляд звернень та скарг військовослужбовців, надання первинної правничої допомоги, проведення перевірок та розслідування порушень прав військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Основні порушення, які будуть перевірятися Центральним управлінням захисту прав військовослужбовців, включають:

• забезпечення військовослужбовців;
• право на відпустку;
• недопущення зловживання правами командирів;
• ненадання/недостатнє надання медичної допомоги;
• соціальні гарантії;
• порушення гендерної рівності.