На Марсі 50 років тому було життя, але NASA випадково вбило його, – стверджує вч
NASA, можливо, виявило інопланетне життя на Марсі 50 років тому, коли воно вперше посадило туди два свої посадкові модулі Viking, але агентство могло випадково знищити його. Таку заяву зробив Дірк Шульце-Макух із Технічного університету Берліна. Він вважає, що додавання води у ґрунт під час експерименту 1970-х років знищило будь-яке життя, яке ховається в марсіанському ландшафті.
Тест, відомий як експеримент Viking Labelled Release, спочатку дав позитивний результат на метаболізм, та пов'язане з ним розслідування не виявило жодних слідів органічного матеріалу. Шульце-Макух вважає: вода, що містить поживний розчин у ґрунті, могла бути "надто рідкою", і через це "будь-яке життя вимерло". Саме така ситуація із мікробами, що живуть усередині соляних порід Атаками, ландшафт якої схожий на марсіанський, і яким не потрібен дощ, аби вижити, а занадто багато води може їх знищити.
Два апарати місії NASA Viking, які приземлилися на Марс 1976 року, було оснащено безліччю приладів для пошуку можливих ознак життя та вивчення фізичних і магнітних властивостей ґрунту й атмосфери. У статті для BigThink Шульце-Макух назвав результати тестів на газообмін "загадковими" – один із них виявився позитивним, а інший – негативним. Проте невеликі кількості хлорованої органіки все ж виявили.
Позитивний тест на життя додавав у ґрунт воду, щоб подивитися, чи з'явилися продукти дихання та обміну речовин. За задумом вчених, якби на Марсі існувало життя, мікроорганізми споживали поживні речовини і виділяли б радіоактивний вуглець у вигляді газу.
"Якщо ми припустимо, що місцеве марсіанське життя могло адаптуватися до навколишнього середовища, включивши перекис водню до своїх клітин, це могло б пояснити результати Viking, – пише Дірк Шульце-Макух. – Якби марсіанські клітини містили перекис водню, то їх би вбило. Більше того, це призвело б до реакції перекису водню із будь-якими органічними молекулами поблизу утворення великої кількості вуглекислого газу – саме це і виявив прилад".
Інший експеримент, піролітичне вивільнення, перевірений на органічному синтезі, також дав позитивний результат. У тесті змішувалися окис і двоокис вуглецю із Землі, щоб побачити, чи буде вуглець проникати у ґрунт. В результаті було виявлено хлоровану органіку, але вчені припустили, що ці необроблені кораблі могли заразити планету земними мікроорганізмами.
"Однак наступні місії підтвердили наявність на Марсі самородних органічних сполук, хоч і в хлорованій формі, – зазначає Дірк Шульце-Макух. – Життя на Марсі могло адаптуватися до посушливого середовища, існуючи в соляних породах і поглинаючи воду безпосередньо з атмосфери".
На думку вченого, "експерименти NASA, які включали додавання води до зразків ґрунту, могли придушити ці потенційні мікроби, що й призвело до їхньої загибелі".