Африканські тварини вважають цього хижака небезпечнішим за лева – відео

Леви з їхніми гострими кігтями, купою рельєфних м'язів, пильними очима, швидкими рефлексами і смертельним оскалом іклів безумовно є небезпечними хижаками, з якими більшості тварин зовсім не хочеться зв'язуватися. Особливо з огляду на те, що в них достатньо розуму, щоб полювати всім прайдом.



"Леви – найбільші наземні хижаки, які полюють групами, і, отже, мають бути найстрашнішими", – стверджує біолог-еколог Майкл Клінчі із Західного університету в Канаді.

Але в більш ніж 10 000 відеозаписів диких тварин в африканській савані 95 відсотків спостережуваних видів з набагато більшим жахом реагували на звуки, які видає зовсім інший звір. Ця тварина навіть технічно не є вищим хижаком. Це ми – люди.



"Страх перед людьми вкоренився і широко поширений. Існує ідея, що тварини звикнуть до людей, якщо на них не будуть полювати. Але ми показали, що це не так", – каже Клінчі.

Під час експериментів екологиня Західного університету Ліана Занетт та її колеги відтворювали серію звукозаписів тваринам біля водойм у національному парку Великого Крюгера в Південній Африці та фіксували їхню реакцію.

Ця територія, що охороняється, є домом для найбільшої у світі збереженої популяції левів (Panthera leo), тож інші ссавці добре обізнані про небезпеку, яку становлять ці хижаки.

Дослідники транслювали звуки людських розмов місцевими мовами, включно з тсонга, північний сото, англійська та африкаанс, а також звуки людського полювання, включно з гавкотом собак і пострілами. Вони також відтворювали звуки спілкування левів один з одним.

"Головне те, що леви гарчать, ніби "розмовляючи", але вони не загрожують один одному. Таким чином, звуки, які видають леви, можна порівнювати з голосами людей у розмові", – пояснює Клінчі.

Однак не всі піддослідні оцінили зусилля дослідників.



"Одного разу вночі запис лева так розлютив цього слона, що він кинувся і просто розбив усе наше обладнання", – згадує Занетт.

Майже всі 19 видів ссавців, за якими спостерігали під час експериментів, удвічі частіше тікали від водойми, почувши людську розмову, порівняно з левами або навіть звуками полювання. Серед спостережуваних тварин були носороги, слони, жирафи, леопарди, гієни, зебри і бородавочники, деякі з яких самі можуть становити небезпеку для інших диких тварин і людини. Але страх перед цими істотами рідко заважає людям втручатися в долі диких тварин.

Будучи найсмертоноснішою твариною на планеті й основною рушійною силою еволюції, люди, на жаль, заслужили на жах, який ми вселяємо іншим.



"Найбільший страх викликало саме прослуховування людських голосів", – пишуть дослідники у своїй статті, – "припускаючи, що дика природа сприймає людей як реальну небезпеку, тоді як пов'язані з ними занепокоєння, як-от гавкіт собак, є всього лише другорядними сигналами".

Як показують попередні дослідження команди, постійний страх сам по собі може скоротити популяцію тварин-жертв протягом кількох поколінь. Але біологи, можливо, зможуть використовувати отримані знання, щоб допомогти і цим видам. Включаючи звуки людських голосів у районах Південної Африки, де процвітає браконьєрство, вони сподіваються вберегти південного білого носорога, що перебуває під загрозою зникнення.

"Я думаю, що поширення страху серед ссавців савани є реальним свідченням впливу людей на навколишнє середовище. Не тільки через втрату середовища проживання, зміни клімату та вимирання видів, які є важливими речами. Але просто присутність нас на цьому ландшафті є достатнім сигналом небезпеки, на який вони реагують дуже сильно. Їхній страх перед людьми більший, ніж перед будь-яким іншим хижаком", – каже Занетт.