Нацгвардійці "Голкою" збили російський штурмовик Су-25
Підсумки першого дня саміту миру щодо України

Підсумки першого дня саміту миру щодо України

Світові лідери зібралися в суботу на швейцарському альпійському курорті, щоб знайти ширший консенсус щодо мирних пропозицій України на саміті, якого уникає Китай і який Росія вважає марною тратою часу, просуваючи здалеку свої власні конкуруючі плани припинення вогню.

У саміті взяли участь понад 90 країн, але відсутність Китаю, зокрема, послабила надії на те, що саміт покаже Росію в глобальній ізоляції, в той час як нещодавні військові невдачі поставили Київ у скрутне становище. Війна в Газі між Ізраїлем і ХАМАСом також відвернула увагу світової громадськості від України.

На переговорах обговорювали ширші проблеми, спричинені війною, як-от продовольча та ядерна безпека. Однак Туреччина і Саудівська Аравія, які були висунуті як господарі ще одного подібного заходу, заявили, що для досягнення значущого прогресу необхідна участь Росії.

Проєкт підсумкової декларації саміту, з яким ознайомилося агентство Reuters, звинувачує Росію у "війні" в Україні, спричиненні "масштабних людських страждань і руйнувань" і закликає поважати територіальну цілісність України.

Документ, датований 13 червня, також закликає повернути контроль над Запорізькою атомною електростанцією Києву. Із проєкту було видалено згадку про російську "агресію", а замість неї наведено слово "війна".

Президент України Володимир Зеленський назвав участь у саміті успіхом і передбачив "звершення історії".

"Сьогодні день, коли світ починає наближати справедливий мир", - сказав він лідерам, які зібралися за гігантським прямокутним столом.

Президент США Джо Байден відправив представляти його інтереси Камалу Гарріс - рішення, яке розгнівало Київ.

Гарріс оголосила про виділення понад 1,5 мільярда доларів на енергетичну та гуманітарну допомогу Україні, інфраструктура якої зазнає російських ударів із моменту повномасштабного вторгнення 2022 року.

Напередодні саміту президент Росії Володимир Путін заявив, що Росія припинить війну, якщо Київ погодиться відмовитися від своїх амбіцій у НАТО і передати чотири області, на які претендує Москва. Ці умови, очевидно, відображали зростаючу впевненість Москви в тому, що її сили беруть гору.

Але вони були швидко відкинуті Україною та її союзниками.

"Він закликає до капітуляції", - сказала Гарріс, додавши: "Нехай нічого про закінчення цієї війни не вирішується без України".

"Заморожування конфлікту сьогодні, коли іноземні війська окупують українську землю, не є відповіддю. Це рецепт для майбутніх агресивних війн", - додала голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Китай заявив, що бойкотуватиме захід після того, як Росію було виключено з процесу, а США припустили, що рішення Пекіна було ухвалене за вказівкою Москви.

"Путін не зацікавлений у справжньому мирі", - заявив прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак.

"Він розгорнув безперервну дипломатичну кампанію проти цього саміту, наказуючи країнам триматися подалі, і придумуючи фальшиву історію про свою готовність до переговорів".

Уникаючи деяких із найскладніших питань, канцлер Німеччини Олаф Шольц порівняв саміт із "маленькою рослиною, яку треба поливати, доглядати і делікатно піклуватися", щоб надалі отримати результати.

Однак такі країни, як Туреччина, Саудівська Аравія та Кенія, відзначили відсутність Росії як перешкоду.

"Я також маю зазначити, що цей саміт міг би бути більш орієнтованим на результат, якби інша сторона конфлікту, Росія, була присутня в залі", - сказав міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан.

Міністр закордонних справ Саудівської Аравії принц Фейсал бін Фархан Аль Сауд заявив, що переговори, які заслуговують на довіру, потребуватимуть "важкого компромісу".

Канцлер Австрії Карл Нехаммер побачив можливість почати формування ширшого глобального консенсусу для тиску на Росію.

"Ми немов перебуваємо в західній ехо-камері. Тобто: всі країни Західної Європи, США, ми згодні з тим, що ми хочемо, щоб сталося з Україною", - сказав Нехаммер. "Але одного цього недостатньо".

Заклики до Росії сісти за стіл переговорів з часом будуть тільки посилюватися, вважає Боб Дін, старший науковий співробітник нідерландського аналітичного центру Clingendael Institute.

"Є ризик, що якщо Україна чекатиме надто довго, то в підсумку можуть з'явитися конкуруючі формати. Вона може втратити ініціативу", - сказав Дін на форумі в кулуарах саміту.

Прихильники України відзначили переговори серією заходів у прилеглому місті Люцерн, щоб привернути увагу до гуманітарних наслідків війни.
 

ПОДЕЛИТЬСЯ
ВСЕ ПО ТЕМЕ
КОММЕНТАРИИ

НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ
ЗНАКОМСТВА
МЫ НА FACEBOOK