Річниця вторгнення: як велика війна змінила правила життя в Україні

З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну минуло вже два роки, і за цей час українці змушені були адаптуватися до нових умов, постійної небезпеки та обмежень, спричинених воєнним станом. Навіть у тих регіонах, які відносно спокійні, буденні правила життя змінилися для кожного громадянина.

Читайте нас у Telegram: тільки найактуальніші та перевірені новини

Детальніше про ключові зміни, що відбулися в країні за два роки війни, розповіли у своєму матеріалі наші колеги з "РБК-Україна".

Комендантська година. Вночі життя зупиняється

Після початку повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 в Україні запровадили воєнний стан, і одним з його правил є комендантська година. Цей особливий режим передбачає заборону на:

• перебування на вулиці та у громадських місцях;

• проїзд на будь-якому виді транспорту без спеціальної перепустки;

• роботу ТРЦ, кафе, ресторанів, інших торговельних і розважальних закладів, установ, крім критичної інфраструктури.

Комендантська година в Україні діє щоденно протягом двох років майже у всіх регіонах (крім Закарпаття). Її тривалість залежно від безпекової ситуації в кожному конкретному регіоні може бути різною, але переважно обмеження вводять з 00:00 до 05:00.

Під час комендантської години можна залишати домівку лише в разі необхідності дістатися укриття, якщо було оголошено повітряну тривогу.

Варто зазначити, що поки порушнику можуть зробити попередження або затримати до встановлення особи, якщо у нього немає документів. Проте невдовзі в Україні планують запровадити великі штрафи за порушення правил комендантської години для громадян та для бізнесу.

Мобілізація. Правила змінять?

Загальну мобілізацію до лав Сил оборони України оголосили в перший день повномасштабної війни та продовжували вже 10 разів. Вона діятиме щонайменше до 13 травня 2024.

Призову під час мобілізації підлягають військовозобов'язані чоловіки, в першу чергу ті, хто проходив службу та мають бойовий досвід. Також мобілізувати можуть людей без досвіду військової служби, але спочатку їх направляють в навчальні центри для підготовки. Після завершення якої, вони вибувають для комплектування військових підрозділів.

Всі військовозобов'язані мають перебувати на військовому обліку в ТЦК та СП та поновлювати свої дані у разі зміни місця проживання, роботи.

Жінки в Україні мобілізуються лише добровільно, проте представниці медичних професій також мають стати на військовий облік.

Водночас є кілька категорій осіб, які мають відстрочку або не підлягають мобілізації: студенти, особи з інвалідністю, багатодітні батьки, батьки-одинаки, усиновителі, опікуни осіб з інвалідністю, "заброньовані" працівники підприємств.

Необхідність змін правил мобілізації обговорюється протягом довгого часу, зокрема через відсутність встановлених термінів служби для військових, які на фронті з перших днів війни. Також наголошувалося на потребі вдосконалення механізму військового обліку та роботи ТЦК та СП.

Вже незабаром порядок проведення призову може змінитися. У Верховній раді очікує на розгляд у другому читанні відповідний законопроєкт.

У ньому містяться норми щодо термінів проходження служби, зміни правил виїзду військовозобов'язаних за кордон, стосовно надання "броні" від призову, щодо дозволу надсилати повістки через електронний кабінет, про зниження призовного віку з 27 до 25 років, обмеження для ухилянтів і не лише.

Виїзд за кордон. Чоловікам обмежений

Одним із обмежень воєнного стану є заборона виїзду за межі України військовозобов'язаних чоловіків від 18 до 60 років. Вона діє з першого дня великої війни. Але для низки категорій громадян є винятки.

Перетинати кордон під час війни можуть чоловіки, які були зняті з військового обліку через стан здоров'я, тимчасово непридатні, особи з інвалідністю, багатодітні батьки, супрводжуючі осіб з інвалідністю, представники окремих професій (водії та волонтери, моряки, спортсмени, діячі культури, працівники морського, авіаційного, залізничного транспорту, чиновники – лише у службове відрядження).

Як зазначалося вище, у новому законопроєкті про мобілізацію правила виїзду можуть змінити.

Так, пропонується норма, згідно з якою при перетині кордону у чоловіка має бути військово-обліковий документ з відміткою про взяття на військовий облік або виключення з нього.

Укриття. Захист від повітряних атак

Після 24 лютого 2022 всі українці дізналися як звучить сигнал повітряної тривоги, та протягом двох років чують його майже щодня. Тривога сповіщає про загрозу атаки ракет чи дронів та про необхідність перейти в безпечне місце.

Цим місцем є бомбосховища чи спеціальні укриття, що можуть розташовуватися в метро, підвальних приміщеннях будівель, підземних паркінгах. Також на вулицях встановили бетонні мобільні укриття, які убезпечують від уламків боєприпасів та зменшують вплив вибухової хвилі.

Наприкінці 2023 року в Україні налічувалося 60 тисяч облаштованих за вимогами об'єктів цивільного захисту від повітряних ударів.

Знайти найближче укриття можна на мапи в застосунку "Дія". З її допомогою можна прокласти маршрут до найближчого безпечного місця, переглянути інформацію, подивитися фото й оцінити стан укриття, а також залишити скаргу, якщо воно закрите під час повітряної тривоги, або умови в укритті незадовільні.

"Пункти незламності". Світло та тепло навіть у блекаут

Минулої зими через удари РФ по критичній інфраструктурі українцям довелося пережити тривалі відключення світла, перебої з водою та опаленням. На випадок блекаутів по всіх містах були організовані "Пункти незламності" з генераторами, доступом в Інтернет, опаленням, ліками першої необхідності, питною водою.

По країні розгорнули понад 13 тисяч "Пунктів незламності", знайти їх також можна на інтерактивній мапі в "Дії". Проте цьогоріч масштабних проблем з інфраструктурою та блекаутів вдається уникнути завдяки ЗСУ та зміцненню ППО.

Допомога переселенцям. Виплати будуть не для всіх

Близько 5 млн людей в Україні стали вимушеними переселенцями внаслідок війни. Внутрішньо переміщеним особам (ВПО), які не виїжджали за межі країни, виплачують щомісячну допомогу від держави в розмірі 2 тис. грн для дорослих, або 3 тис. грн – для дітей чи осіб з інвалідністю.

Всі категорії ВПО, які мали право на виплати, отримуватимуть їх до 1 березня 2024. Надалі допомогу призначатимуть на термін пів року за певних умов. Автоматично виплати продовжать лише найбільш вразливим категоріям: пенсіонерам, особам з інвалідністю, дітям-сиротам.

При цьому програму виплат розширять для українців, які повертаються з-за кордону і ще не встигли працевлаштуватися в Україні, а також не мають власних джерел доходів. Таким категоріям допомога від держави буде розрахована на 6 місяців.

Зазначимо, за даними дослідження Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) наразі близько 6,5 млн біженців з України шукають прихистку по всьому світу.

Організація провела опитання серед українських біженців за кордоном, і майже дві третини з них планують повернутися додому в майбутньому. Основним фактором, який перешкоджає цьому зараз, респонденти назвали відсутність безпеки в країні.

Релокація бізнесу. Підприємці обирають західні регіони

Через війну сотні підприємств із територій бойових дій переїхали в більш безпечні регіони, щоб продовжити свою діяльність.

З перших тижнів повномасштабного вторгнення уряд розпочав програму релокації, до якої може долучитися бізнес з постраждалих регіонів. За даними на осінь 2023 року, програмою скористалося 840 підприємств, з них 667 почали працювати на новому місці.

Релокація виробничих потужностей наразі можлива в один із 14 регіонів: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Вінницька, Волинська, Рівненська, Кіровоградська, Черкаська, Полтавська, Дніпропетровська та Київська (крім Києва) області.

При цьому найпопулярнішими для релокації стали Львівська, Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська області. Лідером є Львівщина, куди "перебралося" 199 підприємств.

Нові реалії освіти. Уроки онлайн та підземні школи

Під час війни українські заклади освіти працюють у гібридному форматі – уроки можуть частково проходити в класах та дистанційно.

Офлайн навчання можливе лише за наявності облаштованого укриття у школі, куди учні спускаються під час повітряної тривоги.

У регіонах, де загроза обстрілів є вкрай високою через наближеність до зони бойових дій, діти навчаються онлайн. Втім у Харкові знайшли рішення як убезпечити освітній процес. У місті працює школа в метрополітені.

В підземці облаштували 60 класів для місцевих школярів. У кабінетах зробили звукоізоляцію, належну циркуляцію повітря та освітлення. Діти навчаються у дві зміни.

За словами мера Харкова Ігоря Терехова, підземні школи планують відкрити у кожному районі міста. Вже будують школу-укриття в Індустріальному районі. Також продовжується будівництво підземної школи в селищі Коротич під Харковом на 500 осіб. Будівля матиме кілька приміщень, санітарні кімнати, три виходи, буде оснащена автономним джерелом електроенергії.

Про намір відкрити підземні школи до нового навчального року заявляють і в Запоріжжі. Як зазначив керівник ОВА Іван Федоров, до 1 вересня 2024 планують відкрити понад 50 шкіл з укриттями, а також побудувати підземні школи на двох чи трьох локаціях.

Ринок праці. Кадровий голод та "нежіночі" професії

За час війни ринок праці в Україні стикнувся з багатьма викликами, головним із яких став дефіцит кадрів. Міграція населення та мобілізація чоловіків призвели до "кадрового голоду". У багатьох сферах виник великий попит на кваліфікованих працівників, а також представників робітничих спеціальностей.

У Державній службі зайнятості зазначили, що найбільше роботодавці шукають кваліфікованих робітників з інструментом (швачка, електромонтер, слюсар-сантехнік, електрогазозварник, пекар, маляр), робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (водій, токар, оператор/машиніст котельні, тракторист, водій навантажувача тощо).

На порталі пошуку роботи Work.ua також зазначали про складність залучення фахівців робітничих професій.

При цьому на ринку праці з'явилася тенденція працевлаштування жінок на посади, які заведено вважати "чоловічими". Українки опановують професії операторів котельні, машиністів, трактористів, водіїв громадського транспорту тощо.

Тарифи ЖКГ. Діє мораторій, але платіжки можуть зрости

Більшість комунальних тарифів в Україні залишаються незмінними від початку повномасштабного вторгнення РФ. Вартість низки послуг переглядалася ще до початку війни.

Уряд запровадив мораторій на підвищення тарифів ЖКГ у період дії воєнного стану та ще 6 місяців після його закінчення.

У платіжках "заморозили" вартість послуг централізованого опалення, постачання гарячої води та газу. Різницю в тарифах компанії-постачальнику компенсує держава.

Водночас тариф на електроенергію виріс минулого літа майже вдвічі – до 2,64 грн/кВт-год. Вартість газопостачання для більшості українців, які є клієнтами НАК "Нафтогаз" поки тримається на довоєнному рівні (7,96 грн/куб.м), але після закінчення опалювального сезону ціна може зрости.

Також невдовзі може збільшитись вартість послуг холодного водопостачання. Національна комісія з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) декілька разів безрезультатно намагалася ухвалити нові тарифи для водоканалів, зокрема через підвищення ціни на електроенергію, що є складовою тарифу.

До прикладу, в Києві хочуть підняти тариф на воду з 1 квітня до 40,77 грн за кубометр (наразі 30,38 грн/куб.м). НКРЕКП планує повернутися до цього питання на найближчих засіданнях.