У Харкові росіяни вперше застосували ФАБ-500
Україна безбар'єрна: тільки 22% об'єктів відповідають стандартам

Україна безбар'єрна: тільки 22% об'єктів відповідають стандартам

Україна прагне до безбар'єрного середовища. Однак на сьогодні лише 22% із понад 54 тисяч вивчених об'єктів в Україні відповідають стандартам безбар'єрності. Тому необхідно докласти більше зусиль для забезпечення безбар'єрного середовища в Україні. 

Про це заявила народна депутатка, голова комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади Олена Шуляк. 


Читайте нас у Telegram: тільки найактуальніші та перевірені новини

З метою поліпшення ситуації планується вдосконалити систему моніторингу ефективності заходів щодо безбар'єрності та інклюзивності. Особливу увагу буде приділено контролю за новими будівельними нормами, які мають забезпечити широке застосування безбар'єрних рішень.

Олена Шуляк також наголосила на необхідності суворого дотримання норм безбар'єрності під час розроблення та реалізації будівельних проєктів по всій країні. Вона наголосила, що це питання є пріоритетним для забезпечення доступності інфраструктури для всіх категорій громадян, включно з людьми з обмеженими можливостями.

За її словами, за результатами проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар'єрності об'єктів фізичного оточення та послуг для осіб з інвалідністю, що здійснюється з 2021 року, у 2023 році з близько 54 тисяч досліджуваних об'єктів різного типу 22% - безбар'єрні, 32,1% - частково безбар'єрні, 45,9% - бар'єрні.

Досліджувалися, зокрема:

  • Пішохідні шляхи руху центральними вулицями населених пунктів;
  • Зупинки громадського транспорту;
  • Пішохідні шляхи руху, що ведуть від зупинок громадського транспорту до закладу охорони здоров'я;
  • Споруди цивільного захисту;
  • Заклади охорони здоров'я;
  • Навчальні заклади;
  • Центри надання адміністративних послуг;
  • будівлі, де надаються соціальні послуги та послуги соціального захисту населення;
  • Залізничні вокзали та станції;
  • Автовокзали та станції;
  • грошові установи та поштові відділення;
  • Об'єкти благоустрою: площі, парки, сквери, ботанічні сади, дендрологічні парки).
"Сьогодні дуже багато говорять про безбар'єрність, інклюзію тощо. Але ми бачимо, що на практиці статистика досить сумна. Тому нам потрібно обов'язково переглянути всі правила, за якими мають розвиватися міста. На жаль, навіть у Києві це залишається тільки розмовами на різного роду конференціях, але саме місто нічого не робить", - зазначила Шуляк.

Вона додала, що вже зараз ведеться робота з удосконалення методик моніторингу доступності публічних послуг, оскільки проведення такого аудиту буде ефективним реальним інструментом реалізації реальної безбар'єрності.

Окрім цього, наголосила Шуляк, важливим у цьому ключі буде створення в територіальних громадах ще одного органу, який займатиметься питаннями реалізації принципів інклюзивності.

"Йдеться про Раду безбар'єрності. Це має дати громадам інструмент для облаштування реальної безбар'єрності, але доступність публічних послуг необхідно моніторити. Цим і займатимуться, зокрема, Ради безбар'єрності", - повідомила народна депутатка.

ПОДЕЛИТЬСЯ
ВСЕ ПО ТЕМЕ
КОММЕНТАРИИ

НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ
ЗНАКОМСТВА
МЫ НА FACEBOOK