"Укренерго" дало відповідь на #недурніпитання
Досить неочікуване повідомлення з’явилося в офіційному Telegram-каналі "Укренерго" – компанія дала розгорнуті відповіді на запитання, які найчастіше задають читачі під постами у соцмережах.
Виявилося, що найбільше цікавить і турбує українців питання, чому "Укренерго" не ховає те свої автотрансформатори під землю?
🔹 Чому ви не ховаєте свої автотрансформатори під землю, щоб захистити їх від обстрілів росіян?
Коротка відповідь: тому, що це дорого і довго. Недостатньо сховати тільки трансформатор, треба закрити від нападників й все супутнє обладнання. Це неможливо реалізувати за кілька місяців одночасно на всіх підстанціях. Тому, готуючись до наступної зими, ми використовуємо переважно інші способи захисту.
🔹 Але ж у світі вже існують підземні підстанції?
Підземних підстанцій класу напруги 750 кВ, на якому працює частина обладнання "Укренерго", в світі не існує. Ніхто ніде не закопував під землю трансформатор напругою 750 кВ. Так, справді існують підземні підстанції нижчого класу напруги, але вони одразу планувалися і проєктувалися як підземні. Це не те саме, що закопати в землю вже придбане та працююче наземне обладнання, яке має своє місце у схемі підстанції і обмежену територію на підстанції.
🔹 Так, а яка проблема його закопати?
Їх багато. Найочевидніша – високовольтні автотрансформатори 330 та 750 кВ, а на наших підстанціях працюють саме такі, мають великі розміри та вагу. Під час роботи вони виділяють багато тепла і можуть нагріватися до 90 ℃ і вище. Якщо тепло не буде ефективно відводитись – обладнання від перегрівання може вийти з ладу.
Трохи арифметики з геометрією: розміри однієї фази трансформатора напругою 750 кВ (а їх для роботи потрібно три) – 12 м в довжину, 7м в ширину і до 12 метрів в висоту. Загальна вага – понад 300 тонн. Уявляєте, наскільки потужну витяжну вентиляцію потрібно збудувати, щоб надійно охолоджувати «піч» таких розмірів?
Далі більше – допустима відстань для безпечної роботи від заземлених частин до струмопровідних – 3,5 м. Плюс сам земляний шар захисту від ракет – ще метрів 10 додаткового простору у висоту. Тобто мінімальна глибина котловану для такого проекту – близько 25 метрів. Це як 8-поверховий будинок закопати під землю.
Таке будівництво не пройде непоміченим для ворога, який активно користується аеро- та супутниковою розвідкою. Тим більше, що триватиме таке будівництво не менше ніж півроку, а ймовірніше – цілий рік. При цьому коштуватиме це в кілька разів більше, ніж будівництво відкритої підстанції.
🔹А якби у вас були гроші на такі дорогі проєкт, ви б їх будували?
Уявімо, що ми такий проєкт таки робимо. Гігантське сховище збудували. Придбали й встановили нове обладнання, передбачили шляхи доступу для його обслуговування. Що потрібно, щоб перенести туди діючий трансформатор? Правильно – відключити його на працюючій підстанції, яка живить зазвичай сотні тисяч людей. Відключити на довгий час. Так, його функції на себе може взяти резервний прилад. Але якщо з ним щось трапиться, наприклад черговий ракетний обстріл росіян, то підстанція перестане працювати і споживачі якогось міста, або навіть частини регіону, можуть залишитись без електроенергії.
Не можна просто закопати трансформатор. Можна збудувати нову підземну підстанцію, закупивши для неї нове дороговартісне обладнання.
Тобто, підземний захист трансформатора – аж ніяк не швидке рішення, яке нам так необхідне в умовах війни. Особливо цієї зими, коли ми маємо обґрунтовані ризики нових атак на енергосистему від країни-агресора. Ми будуємо інші системи пасивного захисту, а також розраховуємо на зростання щільності української ППО.